Василь Стефаник «Камінний хрест»

Тема. Василь Стефаник «Камінний хрест». Історична основа твору. Символічний смисл назви. Камінний хрест – уособлення долі людини.

Мета. Розкрити ідейно-художній зміст новели «Камінний хрест»; ознайомити учнів з трагедією переселення галицьких селян; закріпити вивчене про твір; розкрити символічну назву твору; прищеплювати любов до рідного краю; виховувати відповідальність за долю своєї держави.

Тип уроку. Урок сприймання й засвоєння знань.

Обладнання. Портрет письменника, відеофільм «Камінний хрест», анімація «Журавлі летять», запис пісні Б.Лепкого «Чуєш, брате мій».

                                                                  Я люблю мужиків за їх тисячолітню

                                                                    тяжку історію, за культуру.

                                                                    За них я буду писати і про них.

                                                                                      В.Стефаник.

                                                                   Я свою душу пустив у душу народу,

                                                                   і там я почорнів з розпуки.

                                                                                      В. Стефаник.

                                         Хід уроку

1.Організаційна частина.

Вступне слово вчителя

Повідомлення теми та мети уроку. Звертаю увагу учнів на епіграфи.

Щодо другого: ці слова переконливо свідчать, наскільки сильно турбувала письменника доля України і українців. І дозволяють читачеві зрозуміти, ким був Василь Стефаник для нашого народу.

   До Русова – батьківщини славетного нашого прозаїка – з’їжджаються люди не тільки з України, а й з цілого світу. Припадають зболеним серцем  до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть на подвір’ї в його затишному обійсті. Звідти. Де стоїть оселя, видно все село, а на горбі, вдалині, височить камінний хрест – той, який уже більше як 100 років залишив на згадку односелець В.Стефаника – Стефан Дідух, від’їжджаючи разом із родиною за океан у пошуках землі, роботи й хліба.

Прощанню емігрантів з рідним краєм і присвятив Стефаник свій знаменитий твір, новелу, Яку, до речі, критики вважають однією з найкращих у письменника. Твір було написано по свіжих слідах тогочасних подій, і «Камінний хрест» може вважатися автентичним документом епохи. 

Завдання.  Сьогодні на уроці ми детальніше розкриємо внутрішній стан головного героя, пов’язаний із переселенням до Канади, попрацюємо над особливостями образів-символів у новелі, а також з’ясуємо причини масових переселень селян за межі країни .

Звучить пісня Б. Лепкого «Чуєш, брате мій»

Журавлі відлітали у вирій. Відлітали, щоб ніколи не повернутися. Безмежна туга і печаль розносилася посвіту від того плачу журавлиного. Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і там залишилися назавжди? Це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічити всі її притулки?

Що ж примушувало селян у кінці 19 поч. 20ст. масово залишати домівки і їхати далеко за океан?

Відповіді учнів.

Розорення і безпросвітні злидні гнали галицьких селян у масову еміграцію до Америки. Протягом 1890-1910 років із Галичини за океан виїхало 300 тисяч українців, ще більше з Буковини і Закарпаття. Чимало виїхало людей із рідного Русова. І чекали наших українців голі землі Північної Америки й Канади, цілина, яку треба було піднімати. Так уряди цих країн використовували українських селян як колоністів.

Стефаник разом з побратимом Б.Лепким, автором пісні «Видиш, брате мій», яка щойно прозвучала, часто бували на Краківському вокзалі, проводжаючи земляків у далеку Америку, бачили сині, спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі, захриплі від голосінь та зойків голоси матерів.

В одному із листів Стефаник так передавав судження старого галичанина: «Та їдемо, прошу пана, бо там, кажуть, землі є багато, а в нас трохи й будуть самі межі. Нарід прибуває, а землі не прибуває «

Б.Лепкий згадував, як діти зривалися зі сну, а мами їх зацитькували.

-- Цить! Як приїдемо там, то булку тобі куплю таку білу й солодку, як цукор – обіцювала мама. А батько тільки спльовував крізь зуби й цикав слова:

- Обіцяй, обіцяй, щоб те проклинало, єк виросте. Гадаєш, що вткнемо від нашої біди? Вона за нами, як пес біжить,як тінь, за чоловіком піде. Де хлоп, там і біда.

-  А чого ж ми їдемо туди? – питалася жінка.

- Чого? БО мус. Мус нас жене; тут вже довше витримати тяжко. Там хоч не краще та буде інакше.

-  То на таке ти мене витягнув, чоловіче, зсела, як ту вишню з землі, з корінням вирвав? Світоньку ж мій, матінко свята – і жінка в плач.

А Стефаник до мене:

- Чуєш?

Ось життєва основа новели «Камінний хрест»

 Звернімося до самої новели.

1.»Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою.»

Епізод фільму.

Запитання.

-Яким же був головний персонаж новели?

-Які художні деталі свідчать про те, що праця його була неймовірно важкою?

-Що ви знаєте про його колишнє життя?

-Чому не кидав того тяжкого горба, який забирав усі його сили?

-Як вам бачиться вдача Івана Дідуха, його людські якості?

2.»Спросив Іван ціле село»

Епізод фільму.

Запитання.

-         Чому усе село?

-         З якої причини?

-         Які почуття переповнюють селянина?

Прочитайте уривок від слів:»Не договорював і не пив до нікого…до—«глядить із берега на воду, як на утрачене щастя.» Що робиться в душі Івана Дідуха?

3. « Ця земля не годна кілько народа здержіти та й кількі біді вітримати.»

Що стало причиною еміграції Івана Дідуха?

-         Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?

-         Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?

Епізод із фільму.

4. «Уже час відходити до колії»

-Чи легше стало Іванові після розлуки та гулянки з односельцями?

 Якими художніми деталями передано біль і тугу селянина?

Танець – це щось веселе, життєрадісне. Яке враження справляє танець Івана Дідуха?

Епізод із фільму.

5. «Видиш, стара, наш хрестик?»

Читаємо останній розділ, коментуємо.

Епізод із фільму(прощання з хрестом)

Документальні дані свідчать, що Стефан Дідух, прототип Івана Дідуха, приїхав до Канади навесні 1899року і прожив там 12 років, але туга за рідним краєм не минала. Помер він 23 січня 1911року в місцевості Гіллі Ярд на 75 році життя. Тіло його поховане на чужині, а душа залишилася в Україні, біля отого камінного хреста.

Підсумки.

Іван Дідух залишив на полі, рясно политому його потом пам’ятник по собі і своїй дружині. Йому ніби легше від того: не зникне безслідно, не розвіється. Як лист по полю; пам'ять про нього залишиться на рідній землі.

Камінний хрест переростає у образ-символ.

Що ж символізує камінний хрест?

-         він пам’ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі. Це символічний образ знедоленого народу-трудівника, який змушений шукати щастя на чужині;

-         хрест, зроблений з каменю, нагадує про розп’яття Хрестове.

-         Що означає вислів  «нести свій хрест»?(у кожного він свій…)

-         Цей хрест нагадує про поховання. Недарма старий згадував могилу у промові до гостей. Тіло спочине на чужині, а душа на рідній землі.

«Заки море перелечу, крилонька зітру» - співається у пісні Б.Лепкого. Справді, українських емігрантів чекала невідомість. І все ж знаємо, що багато з них досягли на землях Америки високого рівня добробуту, значного суспільного становища. Серед них є бізнесмени-мільйонери і впливові політики.

-         То чому ж так багато болю і трагедії у рядках новели «Камінний хрест»?

Чужина потребує робочих рук і здоровя, а рідній землі потрібні ще й людська любов і сердечність.

Чи можна на чужині знайти щастя, коли душа нестримно рветься до рідної оселі?

Більше 100 років минуло з тієї еміграції. Ісьогодні ми знову говоримо уже про сучасну потужну еміграцію.

1.Чи доцільно сьогодні говорити про причини сучасної еміграції?(В останній чверті 20 ст. люди емігрували перш за все заради духовної свободи, хоча, звичайно, не всі.)

2.Чи є щось позитивне у цьому процесі?

3.Чи є негативне?

4.Як повернути сучасних заробітчан в Україну?

              Живуть землі співучої сини

               В Америці, Канаді й Аргентині.

               Їм сняться рідні села і лани,

               І очі мавок, незбагненно сині.

               Летять роки, як сиві журавлі,

               Немов журба, сльоза лягла на вії,

               І не дає заснути до зорі

                Щемлива, наче пісня, ностальгія…

Тож любімо Україну, дбаймо про неї. Вона – наша  Мати. А матері не вибирають. Пам’ятайте, хто ви і звідки родом.

Оголошення домашнього завдання.

Скласти усний твір-роздум  «У чому полягають причини сучасної потужної еміграції»