І. Франко «Фарбований Лис»

Тема.  І. Франко «Фарбований Лис»

            Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Виразне читання казки

           «Фарбований Лис» у дійових особах.

Мета:   працювати над змістом казки, її  особливостями, розвивати навички виразного читання казки, та інтерпретації, здійснювати порівняльний   аналіз, формування полі культурної та інформаційної компетенції, уміння виділяти головне та аналізувати прочитане: виховувати акторське бачення прочитаного, усвідомлене позитивне ставлення до доброго й красивого в житті й негативне до зла.

 Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь і навичок, урок – дослідження.

 Обладнання:  портрет І.Я.Франка, дитячі малюнки, ілюстрації до твору, збірка казок І.Я. Франка «Коли ще звірі говорили».   

 Тисячі речей забудете, а тих

хвилин, коли люба мама

чи бабуся розповідала казки, не

забудете до смерті.

І.Я. Франко

Не микайся Грицю, бо

дурниця боком вилізе.

Народна мудрість.

                                                                         

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності.

Визначення  емоційної готовності учнів до уроку. (Діти виражають свій настрій за допомогою дієслів хвилююся, радію, очікую, сподіваюся, тривожуся)

Вступне слово вчителя.

Дивовижний, чарівний світ казки, що полонив І. Франка в дитинстві, продовжував манити і притягувати до себе. Ще з 9 років Іван Якович почав записувати народні казки, а у зрілому віці не тільки продовжив цю роботу, а й сам створив цілий ряд казок про тварин, об’єднаних спільним заголовком «Коли звірі ще говорили. Зі змістом казки «Фарбований Лис», яка увійшла до цієї збірки, ми познайомились на минулому уроці. І сьогодні наше завдання – попрацювати над змістом казки, дослідити, чи справді І.Франко написав українську казку на основі відомого мандрівного сюжету, чи просто переклав її з іншої мови.

Аналізуючи казку, ми порівняємо її сюжет із сюжетом мультиплікаційного фільму, знятого за мотивами казки І.Франка. У ході аналізу твору будемо удосконалювати навички виразного читання, а для цього звернемося до пам’ятки.

Основні особливості виразного читання казки

·  Казка читається з розповідною інтонацією, середнім темпом: читець – оповідач ніби пригадує розвиток подій, вчинки та поведінку персонажів, їхні переживання, тому не може говорити швидко.

·  Текст казки розповідається упевненим тоном, немов у ній зображено цілком достовірні, правдиві події, свідком яких читець – оповідач був сам або чув про них від їхніх учасників, які заслуговують на довіру.

·  Фантастичні моменти передаються трохи притишеним голосом, нам ви довіряєте слухам цілком правдиву, але незвичайну таємницю.

І навіть спробуємо перевтілитися у героїв казки «Фарбований Лис» , інсценізуючи її фрагмент.

У ході роботи над творчістю І.Я.Франка як казкаря, виникло питання про історію написання казок. Над цією проблемою працювала творча група на чолі із Веселовим Андрієм . То до яких висновків ви прийшли?  

  Учень.   Насамперед, хочеться зачитати рядки, як І. Франко сам говорив щодо роботи над казками: «Кожну казку я перероблював основно, прибиваючи її до смаку, розуміння й  окруження наших дітей і нашого народу, бажаючи й оці чужоземні зробити так само нашими, як і ті, що їх оповідає довгими зимовими вечорами наша сільська бабуня дітям у запічку».

І ще одна фраза: « Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позичений рисунок наклав наші українські кольори».

Учитель. Чи знайшли ви у тексті так звані українські кольори?

Учень. Так. У казці знаходимо опис типового українського базару, коли жінки сиділи довгим рядом, продаючи в решетах та кошиках яйця, масло, свіжі гриби, курей, полотно та різні речі, вживаються українські фразеологізми (закрутився, мов муха в окропі, заграло серце, мов полуда з очей спала; дати драпака )

Називаються реалії укр.. побуту – діжа, довбня, говориться про народні звичаї і повір’я (тричі сплюснути вбік, щоб відмежуватися від неприємності; вистригати три  пучки волосся й пускати на вітер, щоб розвіяти переполох), характерні вигуки «Ой, Господи!» , «Тьху!» та ін. )

Лінгвістичне спостереження.

Учні пояснюють значення підкреслених слів і складають гроно.

Учитель. А які ж дійові особи беруть участь у зображуваних подіях?

(Лис Микита, Вовк, Ведмідь, Мавпа Фрузя.)

- Кого з них можна віднести до головних персонажів, а кого до другорядних? Чому?

(Про головного героя говориться найбільше, усі інші допомагають розкрити риси його характеру)

- Нашого головного героя звали Лис Микита.

Чому саме таке ім’я дав Іван Франко своєму герою?

Дослідження   (Аліна Коваль)

Справа в тім, що у перекладі з грецької це ім’я означає – переможець. Лис і справді з усіх  скрутних ситуацій виходить переможцем. У народі власне ім’я Микита часто вживається на позначеннях хитромудрої людини, крутія, брехуна. У «Словнику української мови» в 11 –ти томах навіть фіксується дієслово від іменника Микита – микитити, що значить міркувати, метикувати.»

Як ще Лис Микита себе називає?

Остромисл

Поясніть чому?

Пояснення дітей.

Запитання по тексту.

·        Яке життя вів Лис Микита до того, як став фарбованим?

·        Через що воно змінилося?

·        Як жилося звірам за лисячого царювання?

·        Як сталося, що хитрий, обережний Лис Микита видав себе перед лісовою громадою?

·        Чим закінчується казка?.

·        Кого із героїв казки стосується епіграф: «Не микайся Грицю, бо дурниця боком вилізе.»

                                                                          То чого ж навчає казка?

Казка «Фарбований Лис» вчить ніколи не обманювати, бо все таємне і приховане завжди з’ясовується, не бути надміру гордим, бо через це легко потрапити в халепу; ніколи не довіряти першому враженню, бо в переважній більшості випадків воно не є правильним; багато не вихвалятися і не обіцяти зробити те, чого не можеш.

Казка Івана франка «Фарбований Лис» завжди була і залишається на скільки популярною, що за її мотивами створено мультиплікаційний фільм. Ми мали можливість подивитися його . І сьогодні,  згадуючи окремі фрагменти спробуємо визначити: 

·              Що спільного , що відмінного?

·              Чи помітили український колорит чи словами Франка нашу національну подобу?

·              Чи помітили, в яку пору року відбуваються події?

Фізкультхвилинка.

На екрані  - лісова галявина.

 Висловлювання:

1. Поки виконавець (читець) не побачить усього, про що розповідає, він не зможе змусити працювати фантазію слухача, не зможе захопити слухача своїми баченнями» (майстер виразного читання Д. Журавльов).

                                                                                     Закон бачення

2. Мистецтвом перевтілення повинен володіти кожен читець. Йому важливо збагнути, чиїми очима дивиться письменник на зображене, чиїми вустами він говорить, як сам ставиться до своїх героїв, їхніх дій, учинків, висловлювань.

                                                                                                Закон перевтілення

Інсценізація уривка.

Мікрофон. Якими відчуттями переймалися під час гри?(до «артистів»)

                    До глядачів: чи зуміли передати «артисти» характери своїх героїв?

Підсумок.  Чого досягли?

                   Чого навчилися?

                   Чого не знали, а тепер знаємо?

Домашнє завдання. 

Кого ж мав на увазі Франко, зображаючи нам звірів?

             (Пишучи про звірів Франко мав на увазі людей)

Чи є лиси микити серед нас?

Як говорив сам І. Франко казка «одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати:

·                                                                                                                                                             Та чого ви, братчики смієтеся? Адже се не про бідних баранів та ослів слова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством… Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміти – не їх, а себе самих!»

А оскільки  люди, як правило, не бувають лише поганими або хорошими, бо у кожної людини є недоліки більші чи менші, а у кожної поганої, напевне, є і якісь хороші риси, то і образ головного героя ми будемо розглядати різнобічно.

Дівчатка – виписують позитивні риси Л